Методика використання загадок в роботі з дітьми
За змістом загадки повинні відповіда¬ти завданням всебічного розвитку,
містити виховну думку, відповідати віко¬вим і психологічним особливостям
дітей, бути доступною. Основа для відгадування загадок — достатньо
повні уявлення про предмети і явища, тому необхідно враховувати досвід
дітей, як колективний, так і індивідуальний. Загадка повинна мати
повну і точну характеристику предмета або явища, опис типових ознак.
Вона повинна бути цікавою, грамотною, образною, мати ігровий характер.
Для дітей молодшої групи характерне емоційне сприймання. В молодшому
віці активно розвиваються увага, па¬м'ять, яка стає наочно-образною,
фор¬мується уява. Завдяки цьому на основі словесного опису діти можуть
створити образ предмета. Тематика загадок обмежена невели¬ким
життєвим досвідом дітей. Це загад¬ки про іграшки, свійських тварин,
деякі предмети домашнього вжитку, продукти харчування. Загадки можуть
мати підказку. Голодна — мукає, сита — жує, Всім дітям молоко дає. (Корова) Хто нам пісеньку таку Весь час співа: «Ку-ку-рі-ку!»? (Півник) Зубів не має, а кусає. (Кропива) Довгий, зелений, Добрий солоний, Добрий і сирий. Хто він такий? (Огірок)
Загадки для дітей молодшої групи по¬винні бути лаконічні, з яскравими
харак¬теристиками, конкретними образами, не повинні бути докладними.
У дітей молодшої групи ще малий життєвий досвід та не сформоване
абстрактне мислення, тому часто вихо¬ватель сам дає відповідь на
загадку. Бажано відгадку показати, використавши малюнки, іграшки тощо і
обов'язково ще раз повторити текст загадки. Діти будуть запам'товувати
загадку і наступ¬ного разу самі її відгадуватимуть. Діти середнього
дошкільного віку вміють виділяти в предметах різні якості і властивості
(форму, колір, вели¬чину, матеріал, смак, запах, призна¬чення та ін.),
порівнювати предмети між собою. Відповідно до програми виховання в
дитячому садку, діти цього віку знайом¬ляться з особливостями овочів,
фрук¬тів, характерними ознаками тварин, вчаться спостерігати явища
природи, дізнаються про призначення предметів домашнього вжитку,
транспорт. Тематика загадок: свійські і дикі тва¬рини, предмети домашнього вжитку, одяг, їжа, явища природи, засоби пере¬сування.
Загадки можуть бути докладні, як роз¬повідь про предмет. Можна добирати
загадки з простими порівняннями і про¬зорими метафорами. Скатертина біла весь світ накрила. (Сніг) Колючий клубочок прибіг у садочок. (їжак) Подібні образні засоби зрозумілі дітям завдяки великій зовнішній подібності.
Дітям середньої групи вихователь інакше підносить загадку. Він її
загадує, допомагає відгадати і разом з малюка¬ми з'ясовує, що саме
підказало відгад¬ку. Тексти загадок вивчаються з дітьми в другу половину
дня під час індивіду¬альної роботи. На кінець середньої гру¬пи з дітьми
можна проводити розваги на основі загадок. Старші дошкільники
знайомляться з живою і неживою природою, спостеріга¬ють за тваринами,
птахами, комахами, їх поведінкою, способами життя. Вони слідкують за
ростом і розвитком рос¬лин, збирають плоди і насіння, відміча¬ють зміни
погоди. У дітей поглиблюються знання про працю людей, знаряддя праці, про транспорт, техніку та її призначення.
Тематика загадок: тварини, птахи, ри¬би, комахи, рослини, явища природи
та їх закономірності, предмети вжитку, знаряддя праці, засоби
пересування, зв'язку, інформації, спорт, людина, гра¬мота, книга.
Характеристика предмета може бути короткою, але одна з ознак має бути
характерною: Не гавкає, не кусає, А до хати не пускає. (Замок) Завжди у роті, а не проковтнеш. (Язик) Сам чорний, та не ворон, Є роги, та не бик, Шість ніг без копит. (Рогатий жук)
Діти старшого дошкільного віку не просто відгадують загадку, а вже самі
повинні пояснити, чому саме така відгадка. Діти можуть загадувати
загад¬ки один одному. Доцільно проводити «Вечори загадок», розваги з
елемента¬ми змагання, літературні вікторини. Дітей навчають складати
описи-загад-ки. Щоб опис-загадку інші діти змогли відгадати, вона
повинна бути образ¬ною, яскравою, точною. А наявність у дітей необхідних
вмінь, знань, навичок буде залежати від роботи вихователя з малюками і
його творчого підходу до роботи з загадками. Таким чином, при добиранні загадок для дітей дошкільного віку необхідно враховувати: • відповідність тематики загадок виховним і освітнім завданням і життєвому досвіду дітей; • повноту і конкретність характе¬ристики предмету чи явища; • доступність мови і ступені складності художнього образу; • тип логічної задачі і характер розумової операції при відгаду¬ванні
• Загадки широко використовують на заняттях, як складову частину і на
спеціальних заняттях на загадування і відгадування загадок, в побутовій і
ігровій діяльності. Для закріплення знань про характерні ознаки
предметів, їх призначення, спо¬соби використання загадки — не¬замінний
засіб. Використання загадок на заняттях — один з важливих прийомів
навчання. Вони входять до всіх занять з різних розділів програми.
Як правило, широко використовують¬ся загадки на заняттях з розвитку
мовлення дітей: під час спостережень, екс¬курсій, екскурсій-оглядів,
бесід, розгля¬дання картин, читання художніх творів, опису предметів,
слухання радіо, під час дидактичних ігор. Загадки використовують як
прийом, який спонукає до засвоювання знань, необхідних для
спостережень. Наприклад, в молодшій групі перед спостереженням за рибкою
пропонується загадка: Скляний будинок на вікні З прозорою водою, З камінням і піском на дні, І з рибкою золотою. (Акваріум) Вихователь запитує: «Хто впізнав цей будинок? Як він називається? Чий це будинок? Хто в ньому живе? » Після того діти уважно розглядають рибку і акваріум.
Загадки використовують не тільки на початку і в процесі спостережень.
Їх можна використовувати як закінчення і узагальнення процесу
спостереження. Екскурсію до зоопарку можна закінчити загадкою: Я кудись ходив із татом, Звірів бачив там багато: Мавпу, тигра, крокодила, А птахів там різних – сила. Слон водою нас облив. Де я був, куди ходив? (Зоопарк)
Екскурсію-огляд групової кімнати доцільно проводити з використанням
загадок про предмети, які є в кімнаті. Початок заняття – розглядання
предметів із запитаннями: «З чого зроблені предмети? Для чого вони
потрібні? Чим вони схожі або відмінні?». Продовження заняття –
загадування загадок про предмети (акваріум, годинник, книгу). Дуже я потрібна всім – І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга) Завжди можу стати у нагоді, Моїх вам порад не злічить. І кажуть про мене в народі: «Мовчить, а сто дурнів навчить». (Книга) Кінець заняття — гра-загадування за¬гадок про предмети. Перед розгляданням картини «Білки» дітям читають загадку: Хвіст трубою, спритні ніжки — Плиг із гілки на травичку! Носить все вона горішки В золоту свою скарбничку. (Білка) 3 загадки можна почати бесіду про пори року: Сніг на полях, лід на річках, Хуга гуляє, коли це буває? (Взимку)
Загадки про книжку, олівець, перо можна використати під час бесіди про
школу для закріплення знань, уточнен¬ня уявлень про речі, потрібні
учневі: У коробці спочивають Спритні, жовті, червоненькі, На папері походили, Кольори свої лишили. Звуться палички оці Кольорові... (олівці). Снігові поля, чорні грачі, Хочеш розумним бути – бери та вчи. (Книжка, букви)
Використовуються загадки під час розповідання, читання художніх творів.
Наприклад, під час розповідання казки «Рукавичка» запитують у дітей,
які вони знають загадки про тварин, що жили в рукавичці. Можна загадувати загадки про героїв літературних творів, діафільмів, мультфільмів.
У старшому віці проводяться спе¬ціальні заняття на загадування і
відгадування загадок. їх може бути кілька видів, різноманітних за своєю
структурою, найчастіше такі заняття прово¬дяться у вигляді дидактичних
ігор: «Назви квітку», «Хто тут живе?», «Магазин», «Зберемо посилку»,
«Відга¬дай». Наприклад, гра «Добери відгадку». На великих картках
написані загадки про час, а на невеличких смужках папе¬ру — відгадки. Це
може бути оформле¬но в малюнках. Діти читають (або запи¬тує вихователь)
і добирають до загад¬ки відгадку. • Що іде, не рухаючи з місця? (Час) • Що то за штука, що день і ніч стука? (Годинник) • Чорна корова весь світ поборола. (Ніч)
З метою навчити дітей самостійно складати загадки проводиться гра
«Відгадай». Вихователь розкладає на столі картинки із зображенням добре
знайомих предметів. Дитина бере кар¬тинку, не показуючи і не називаючи
її, описує характерні ознаки предмета. Всі діти повинні відгадати
предмет за описом. Використовуються загадки і під час режимних процесів — в роздягальні, у ванні, спальні. У роздягальні кімнаті під час одяган¬ня, або роздягання дітей можна загада¬ти загадки про одяг та взуття. Сплели хлівець на четверо овець, А на п'яту вівцю окремо. (Рукавичка) Під час умивання доцільно викорис¬товувати загадки про речі туалету: Що за віконце чарівне, Яке мені показує мене. (Дзеркало) Мию, мию без жалю, Мию там, де брудно. А купатись не люблю, Бо від того худну. (Мило) У спальній кімнати, коли діти готують¬ся до сну, або вдягаються після сну, можна використати загадку про постіль: Не звір, а з ногами, Не птах, а з пір'ям, Не людина, а в одязі. (Ліжко з подушкою і ковдрою) Що з землі легко піднімеш, Та далеко не закинеш? (Пір'їна) Під час чергування можна використо¬вувати побутові загадки: Має роги і ноги, А держиться підлоги. (Стіл) Під одною шапкою Чотири братики стоять. (Стіл)
Таким чином, використання загадок дає змогу виховувати допитливу,
вдум¬ливу, творчу людину. Загадки збагачу¬ють знання дітей, перевіряють
рівень інтелектуальної підготовки, вчать мис¬лити, обґрунтовувати свої
міркування. |